Коли судова справа розглядається колегіально

Склад суду встановлюється відповідно до вимог процесуального законодавства і залежить від інстанції, виду судочинства та складності справи. Справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово. Суддя, який розглядає справу, є головуючим.

Проте у деяких випадках законом передбачається колегіальний розгляд провадження залежно від його виду та категорії справи. Вважається, що такий розгляд створює кращі умови для повного, всебічного і об′єктивного з′ясування усіх матеріалів справи і постановлення справедливого рішення. У кримінальному судочинстві  визначено, що в суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох суддів здійснюються кримінальні провадження щодо злочинів, за  вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше 10 років і лише за клопотанням обвинуваченого.  

Кримінальні провадження, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюються колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого -  судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних стосовно усіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про таких розгляд.

Про право заявити клопотання про колегіальний розгляд провадження суд роз′яснює обвинуваченому (обвинуваченим) під час підготовчого судового засідання.

Якщо у загальному суді першої інстанції, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження, неможливо утворити склад суду, справу розглядає найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.

У цивільному судочинстві відповідно до ст. 34 ЦПК України, більшість справ у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово. Проте у деяких випадках, передбачених ст. 293 ЦПК України, розгляд справ окремого (непозовного) провадження проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних. Це стосується справ про:

- обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

-визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

-усиновлення;

-надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

-примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.